Кагарлик (роман)

Роман Олега Шинкаренка «Кагарлик» (Видавництво Сергія Пантюка, 2014, друге видання роману вийшло у 2015 році у видавництві «Люта Справа») — це сатирична антиутопія, що зображує життя в Україні через сто років. Відбулася російська окупація, внаслідок якої Україна повернулася у середньовіччя. Головний герой, чию свідомість використали для виготовлення комп'ютерів російських військових супутників, намагається повернути втрачену через це пам'ять та свою дружину. Для цього він вирушає у загадкове місто Кагарлик, де в результаті випробування новітньої зброї назавжди зупинився час.

Історія створення

Роман починався 12 грудня 2012 року як Facebook-сторінка, на якій автор щодня публікував рівно 100 слів - повідомлень із паралельної реальності майбутнього. Проект одразу планувався як мультимедійний, автор написав для нього декілька музичних фрагментів у жанрі "конкретної" музики, використовуючи замість музичних інструментів звуки навколишньої реальності (стуки по пральній машині, холодильнику, батареї, каструлям, звук роботи електродвигуна кавомолки, уривки із сербських православних хоралів), поєднані у абсурдні колажі, які ілюстрували сюжетну канву. 7 травня 2013 року автор вирішив закінчувати роман у традиційній формі паперової книжки, тому припинив публікацію фрагментів на Facebook-сторінці. Останній онлайн-епізод має номер 9300.

Головні теми роману

1. Неможливість існування адекватної копії свідомості через постійну та непередбачувану зміну оригіналу.

2. Критика агресивної семантичної монополії - намагання встановити єдину версію сенсу будь-чого за допомогою грубої сили.

3. Недовіра до пропонованої версії реальності і, як наслідок, - постійний пошук її альтернативи.

4. Прагнення людей, наляканих свободою та відповідальністю, яку вона передбачає, жити у просторі із уповільненим часом, що не вимагає реакції на можливі несподівані зміни.

Персонажі роману

Православний російський бойовик Михайло Калашніков

Його мова штучно сконструйована за допомогою онлайн словника церковно-слов'янської мови. Оскільки сам бойовик народився наприкінці ХХІ сторіччя, то штучний характер його мови виглядає досить реалістично, бо і він сконструював її самостійно, як ідеологічно-вірну мову. Інформація, яку повідомляє Калашніков в своїх монологах, являє собою набір химерно перемішаних чуток та брехні офіційної пропаганди, з яким не можна сперечатися, бо він не здатен до діалогу, не міркує і не еволюціонує. В цьому сенсі Калашніков - ідеальний морфон, тобто мертва, "заморожена" копія свідомості, записана на електронний носій. Цікаво, що Калашніков пропонує Олександру Сагайдачному свою допомогу у вигляді корисних порад, але той продуктивно користується нею тільки один раз - в останньому епізоді роману, коли рішення вже по суті прийняте. Повідомлення Калашнікова - це білий шум, який може іноді формувати корисні поради, але чисто випадково, немов генератор випадкових чисел.

Дід Петро

Меканець одної з хатин на окраїні Кагарлика. Завдяки ньому та його коню з возом, Олександр Сагайдачний потрапляє в Кагарлик. Сагайдачний каже, що дід Петро "був людиною тупуватою та вів безглузде рослинне існування". Пізніше, після символічної смерті діда Петра, винахідник синкретичної версії християнства отець Андрій розповідає, що Бог відмовився керувати світом, "бо йому набридли люди... тож він давно спустився на землю та працює десь, ким доведеться". Олександр Сагайдачний приходить до висновку, що дід Петро і був Богом за версією отця Андрія. Саме цей факт і пояснює те, що Сагайдачному вдалося залишити Кагарлик на возі діда Петра. Ніякими іншими шляхами зробити це було би неможливо, оскільки в місті зупинився час.

Юрій Гагарін

Негативна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном "Богородица", який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. Вкрай інтелектуально обмежений, Юрій Гагарін оперує виключно штампами пропаганди та мовою ненависті для посилення та утримання на потрібному рівні власної агресивності. Завдання Юрія Гагаріна - відслідковувати пересування на поверхні Землі осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації (головним чином - чоловіків-гомосексуалів) та фізично знищувати обєкти, які можуть призвести до занепаду моралі або послаблення існуючої державної влади.

Funny Russian Sputnik (FRS)

Позитивна копія свідомості Олександра Сагайдачного була зроблена, ймовірно, російським каральним спецзагоном "Богородица", який діяв за завданням військової лабораторії, що продукувала супутники-кіборги для війни в космосі. FRS вийшов з-під контролю Москви і діє на власний розсуд. Це дозволило йому сформувати незалежну критичну самосвідомість. Фактично перебуваючи у стані "морфона" (тобто "замороженої" копії свідомості) FRS здатний до активних та продуктивних дій. Його мова, на відміну від Юрія Гагаріна, досить багата, складна та метафорична. FRS каже, що він є справжнім автором тексту роману "Кагарлик", який у свою чергу є коротким викладом безкінечного п'ятивимірного оригіналу, що не може бути відтворений цілковито у тривимірній реальності.


Отець Андрій

Єдиний мешканець району Майдану Незалежності в Києві. Живе у напівзруйнованому Українському Домі, видобуваючи тепло від спалення великої кількості паперових портретів невідомої йому людини, яка, ймовірно, є поетом Тарасом Григоровичем Шевченком. Отець Андрій вирощує на Майдані картоплю та буряк, розробляє свою власну синкретичну версію християнства, яка не має Бога і не сподівається його знайти, тому цілковито зосереджена на спробах побудови адекватної картини навколишньої реальності. З цією метою отець Андрій разом із майором Григоренко прослуховують (втім, без всякого успіху) величезну колекцію морфонів давно померлих киян, що зберігається в руїнах супермаркету "Ашан" на Петрівці, який в далекому минулому постраждав від влучання російської крилатої ракети.

ЗМІСТ

Передмова. Михайло бриних. Ще трохи, і буде Кагарлик
Авторський коментар до другого видання роману «Кагарлик»
Кагарлик. Роман
Оповідання
Кіносценарії
Післямова. Галина Левченко. «Кагарлик»: російсько-китайська ядерна війна, або П’ятивимірний роман про українське життя